input
stringlengths 95
7.33k
| output
stringlengths 35
1.02k
| instruction
stringclasses 2
values |
|---|---|---|
Question: 'П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею:' 'А: «Віють вітри, віють буйні…»', 'Б: «Ой під вишнею, під черешнею…»', 'В: «Всякому городу нрав і права…»', 'Г: «Де згода в сімействі…»', 'Д: «Віє вітер горою…»', | Chosen answer: А: «Віють вітри, віють буйні…», Rejected answers: Б: «Ой під вишнею, під черешнею…», В: «Всякому городу нрав і права…», Г: «Де згода в сімействі…», Д: «Віє вітер горою…» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею:' 'А: «Віють вітри, віють буйні…»', 'Б: «Ой під вишнею, під черешнею…»', 'В: «Всякому городу нрав і права…»', 'Г: «Де згода в сімействі…»', 'Д: «Віє вітер горою…»', | Chosen answer: А: «Віють вітри, віють буйні…», Rejected answers: Б: «Ой під вишнею, під черешнею…», В: «Всякому городу нрав і права…», Г: «Де згода в сімействі…», Д: «Віє вітер горою…» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте уривок поезії Тараса Шевченка та з’ясуйте, кому присвячений твір.
*… Замовк неборака, сиротами кинув
І гори, і море, де вперше витав,
Де ватагу пройдисвіта
Водив за собою, –
Все осталось, все сумує,
Як руїни Трої.
Все сумує, – тільки слава
Сонцем засіяла.
Не вмре кобзар, бо навіки
Його привітала.*:' 'А: Іванові Вишенському', 'Б: Григорієві Сковороді', 'В: Іванові Котляревському', 'Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку', 'Д: Пантелеймонові Кулішу', | Chosen answer: В: Іванові Котляревському, Rejected answers: А: Іванові Вишенському, Б: Григорієві Сковороді, Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку, Д: Пантелеймонові Кулішу | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте уривок поезії Тараса Шевченка та з’ясуйте, кому присвячений твір.
*… Замовк неборака, сиротами кинув
І гори, і море, де вперше витав,
Де ватагу пройдисвіта
Водив за собою, –
Все осталось, все сумує,
Як руїни Трої.
Все сумує, – тільки слава
Сонцем засіяла.
Не вмре кобзар, бо навіки
Його привітала.*:' 'А: Іванові Вишенському', 'Б: Григорієві Сковороді', 'В: Іванові Котляревському', 'Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку', 'Д: Пантелеймонові Кулішу', | Chosen answer: В: Іванові Котляревському, Rejected answers: А: Іванові Вишенському, Б: Григорієві Сковороді, Г: Григорієві Квітці-Основ’яненку, Д: Пантелеймонові Кулішу | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте уривок, визначте автора та використані поетичні фігури.
*Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу.*:' 'А: Тарас Шевченко; інверсія, тавтологія', 'Б: Леся Українка; інверсія, оксиморон', 'В: Іван Франко; інверсія, риторичне звертання', 'Г: Микола Вороний; інверсія, антитеза', 'Д: Олександр Олесь; інверсія, анафора', | Chosen answer: В: Іван Франко; інверсія, риторичне звертання, Rejected answers: А: Тарас Шевченко; інверсія, тавтологія, Б: Леся Українка; інверсія, оксиморон, Г: Микола Вороний; інверсія, антитеза, Д: Олександр Олесь; інверсія, анафора | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте уривок, визначте автора та використані поетичні фігури.
*Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу.*:' 'А: Тарас Шевченко; інверсія, тавтологія', 'Б: Леся Українка; інверсія, оксиморон', 'В: Іван Франко; інверсія, риторичне звертання', 'Г: Микола Вороний; інверсія, антитеза', 'Д: Олександр Олесь; інверсія, анафора', | Chosen answer: В: Іван Франко; інверсія, риторичне звертання, Rejected answers: А: Тарас Шевченко; інверсія, тавтологія, Б: Леся Українка; інверсія, оксиморон, Г: Микола Вороний; інверсія, антитеза, Д: Олександр Олесь; інверсія, анафора | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято:' 'А: захватом величчю царської особи', 'Б: вірнопідданськими почуттями до царя', 'В: їдким сарказмом', 'Г: легкою іронією', 'Д: урочистим пафосом', | Chosen answer: В: їдким сарказмом, Rejected answers: А: захватом величчю царської особи, Б: вірнопідданськими почуттями до царя, Г: легкою іронією, Д: урочистим пафосом | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято:' 'А: захватом величчю царської особи', 'Б: вірнопідданськими почуттями до царя', 'В: їдким сарказмом', 'Г: легкою іронією', 'Д: урочистим пафосом', | Chosen answer: В: їдким сарказмом, Rejected answers: А: захватом величчю царської особи, Б: вірнопідданськими почуттями до царя, Г: легкою іронією, Д: урочистим пафосом | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Чорна рада» Пантелеймона Куліша:' 'А: історичний роман', 'Б: роман у новелах', 'В: біографічний роман', 'Г: пригодницький роман', 'Д: соціально-психологічний роман', | Chosen answer: А: історичний роман, Rejected answers: Б: роман у новелах, В: біографічний роман, Г: пригодницький роман, Д: соціально-психологічний роман | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Чорна рада» Пантелеймона Куліша:' 'А: історичний роман', 'Б: роман у новелах', 'В: біографічний роман', 'Г: пригодницький роман', 'Д: соціально-психологічний роман', | Chosen answer: А: історичний роман, Rejected answers: Б: роман у новелах, В: біографічний роман, Г: пригодницький роман, Д: соціально-психологічний роман | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Боротьба за гетьманську булаву в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» точиться між:' 'А: Хмельницьким і Барабашем', 'Б: Остряницею і Черкесом', 'В: Пушкарем і Шибалистом', 'Г: Сомком і Брюховецьким', 'Д: Туром і Шраменком', | Chosen answer: Г: Сомком і Брюховецьким, Rejected answers: А: Хмельницьким і Барабашем, Б: Остряницею і Черкесом, В: Пушкарем і Шибалистом, Д: Туром і Шраменком | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Боротьба за гетьманську булаву в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» точиться між:' 'А: Хмельницьким і Барабашем', 'Б: Остряницею і Черкесом', 'В: Пушкарем і Шибалистом', 'Г: Сомком і Брюховецьким', 'Д: Туром і Шраменком', | Chosen answer: Г: Сомком і Брюховецьким, Rejected answers: А: Хмельницьким і Барабашем, Б: Остряницею і Черкесом, В: Пушкарем і Шибалистом, Д: Туром і Шраменком | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Справжні ім’я та прізвище Марка Вовчка:' 'А: Лариса Косач', 'Б: Марія Вілінська', 'В: Панас Рудченко', 'Г: Іван Білик', 'Д: Михайло Драгоманов', | Chosen answer: Б: Марія Вілінська, Rejected answers: А: Лариса Косач, В: Панас Рудченко, Г: Іван Білик, Д: Михайло Драгоманов | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Справжні ім’я та прізвище Марка Вовчка:' 'А: Лариса Косач', 'Б: Марія Вілінська', 'В: Панас Рудченко', 'Г: Іван Білик', 'Д: Михайло Драгоманов', | Chosen answer: Б: Марія Вілінська, Rejected answers: А: Лариса Косач, В: Панас Рудченко, Г: Іван Білик, Д: Михайло Драгоманов | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Слова «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака» характеризують героя «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького:' 'А: Омелька', 'Б: осавули', 'В: волосного', 'Г: Лавріна', 'Д: Карпа', | Chosen answer: Д: Карпа, Rejected answers: А: Омелька, Б: осавули, В: волосного, Г: Лавріна, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Слова «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака» характеризують героя «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького:' 'А: Омелька', 'Б: осавули', 'В: волосного', 'Г: Лавріна', 'Д: Карпа', | Chosen answer: Д: Карпа, Rejected answers: А: Омелька, Б: осавули, В: волосного, Г: Лавріна, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Співавтором роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був:' 'А: Пантелеймон Куліш', 'Б: Михайло Драгоманов', 'В: Микола Костомаров', 'Г: Михайло Павлик', 'Д: Іван Білик', | Chosen answer: Д: Іван Білик, Rejected answers: А: Пантелеймон Куліш, Б: Михайло Драгоманов, В: Микола Костомаров, Г: Михайло Павлик, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Співавтором роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був:' 'А: Пантелеймон Куліш', 'Б: Михайло Драгоманов', 'В: Микола Костомаров', 'Г: Михайло Павлик', 'Д: Іван Білик', | Chosen answer: Д: Іван Білик, Rejected answers: А: Пантелеймон Куліш, Б: Михайло Драгоманов, В: Микола Костомаров, Г: Михайло Павлик, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Кульмінацією новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є:' 'А: звільнення письменника від залізних обійм міста', 'Б: зустріч митця з селянином', 'В: звернення героя до сонця', 'Г: пісня жайворонка', 'Д: прощання з нивами', | Chosen answer: Б: зустріч митця з селянином, Rejected answers: А: звільнення письменника від залізних обійм міста, В: звернення героя до сонця, Г: пісня жайворонка, Д: прощання з нивами | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Кульмінацією новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є:' 'А: звільнення письменника від залізних обійм міста', 'Б: зустріч митця з селянином', 'В: звернення героя до сонця', 'Г: пісня жайворонка', 'Д: прощання з нивами', | Chosen answer: Б: зустріч митця з селянином, Rejected answers: А: звільнення письменника від залізних обійм міста, В: звернення героя до сонця, Г: пісня жайворонка, Д: прощання з нивами | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У романі Василя Барки «Жовтий князь» символом невмирущості народу виступає:' 'А: церковна чаша', 'Б: бабуся', 'В: хлібина', 'Г: срібний ланцюжок', 'Д: вишитий рушник', | Chosen answer: А: церковна чаша, Rejected answers: Б: бабуся, В: хлібина, Г: срібний ланцюжок, Д: вишитий рушник | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У романі Василя Барки «Жовтий князь» символом невмирущості народу виступає:' 'А: церковна чаша', 'Б: бабуся', 'В: хлібина', 'Г: срібний ланцюжок', 'Д: вишитий рушник', | Chosen answer: А: церковна чаша, Rejected answers: Б: бабуся, В: хлібина, Г: срібний ланцюжок, Д: вишитий рушник | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Твір належить до:' 'А: громадянської лірики', 'Б: філософської лірики', 'В: пейзажної лірики', 'Г: інтимної лірики', 'Д: медитативної лірики', | Chosen answer: Г: інтимної лірики, Rejected answers: А: громадянської лірики, Б: філософської лірики, В: пейзажної лірики, Д: медитативної лірики | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Твір належить до:' 'А: громадянської лірики', 'Б: філософської лірики', 'В: пейзажної лірики', 'Г: інтимної лірики', 'Д: медитативної лірики', | Chosen answer: Г: інтимної лірики, Rejected answers: А: громадянської лірики, Б: філософської лірики, В: пейзажної лірики, Д: медитативної лірики | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Поезію включено до збірки:' 'А: «З вершин і низин»', 'Б: «Зів’яле листя»', 'В: «Мій Ізмарагд»', 'Г: «Давнє й нове»', 'Д: «Із днів журби»', | Chosen answer: Б: «Зів’яле листя», Rejected answers: А: «З вершин і низин», В: «Мій Ізмарагд», Г: «Давнє й нове», Д: «Із днів журби» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Поезію включено до збірки:' 'А: «З вершин і низин»', 'Б: «Зів’яле листя»', 'В: «Мій Ізмарагд»', 'Г: «Давнє й нове»', 'Д: «Із днів журби»', | Chosen answer: Б: «Зів’яле листя», Rejected answers: А: «З вершин і низин», В: «Мій Ізмарагд», Г: «Давнє й нове», Д: «Із днів журби» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує:' 'А: антитезу', 'Б: тавтологію', 'В: риторичне звертання', 'Г: риторичне запитання', 'Д: оксиморон', | Chosen answer: А: антитезу, Rejected answers: Б: тавтологію, В: риторичне звертання, Г: риторичне запитання, Д: оксиморон | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує:' 'А: антитезу', 'Б: тавтологію', 'В: риторичне звертання', 'Г: риторичне запитання', 'Д: оксиморон', | Chosen answer: А: антитезу, Rejected answers: Б: тавтологію, В: риторичне звертання, Г: риторичне запитання, Д: оксиморон | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Віршовий розмір твору:' 'А: хорей', 'Б: ямб', 'В: дактиль', 'Г: амфібрахій', 'Д: анапест', | Chosen answer: Д: анапест, Rejected answers: А: хорей, Б: ямб, В: дактиль, Г: амфібрахій, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
Віршовий розмір твору:' 'А: хорей', 'Б: ямб', 'В: дактиль', 'Г: амфібрахій', 'Д: анапест', | Chosen answer: Д: анапест, Rejected answers: А: хорей, Б: ямб, В: дактиль, Г: амфібрахій, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
У творі використано:' 'А: паралельне римування', 'Б: перехресне римування', 'В: кільцеве римування', 'Г: білий вірш', 'Д: монориму', | Chosen answer: Б: перехресне римування, Rejected answers: А: паралельне римування, В: кільцеве римування, Г: білий вірш, Д: монориму | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання**
*Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!*
*Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.*
У творі використано:' 'А: паралельне римування', 'Б: перехресне римування', 'В: кільцеве римування', 'Г: білий вірш', 'Д: монориму', | Chosen answer: Б: перехресне римування, Rejected answers: А: паралельне римування, В: кільцеве римування, Г: білий вірш, Д: монориму | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Антоніми вжито в прислів’ї:' 'А: Глибше орати – більше сіна мати.', 'Б: Шануй учителя, як родителя.', 'В: Не бажай синові багатства, а бажай розуму.', 'Г: У червні на полі густо, а надворі пусто.', | Chosen answer: Г: У червні на полі густо, а надворі пусто., Rejected answers: А: Глибше орати – більше сіна мати., Б: Шануй учителя, як родителя., В: Не бажай синові багатства, а бажай розуму., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Антоніми вжито в прислів’ї:' 'А: Глибше орати – більше сіна мати.', 'Б: Шануй учителя, як родителя.', 'В: Не бажай синові багатства, а бажай розуму.', 'Г: У червні на полі густо, а надворі пусто.', | Chosen answer: Г: У червні на полі густо, а надворі пусто., Rejected answers: А: Глибше орати – більше сіна мати., Б: Шануй учителя, як родителя., В: Не бажай синові багатства, а бажай розуму., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Фразеологізм *стріляний горобець* означає:' 'А: боязкий', 'Б: кмітливий', 'В: досвідчений', 'Г: сміливий', | Chosen answer: В: досвідчений, Rejected answers: А: боязкий, Б: кмітливий, Г: сміливий | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Фразеологізм *стріляний горобець* означає:' 'А: боязкий', 'Б: кмітливий', 'В: досвідчений', 'Г: сміливий', | Chosen answer: В: досвідчений, Rejected answers: А: боязкий, Б: кмітливий, Г: сміливий | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Простим є речення:' 'А: Не доля вирішує – людина творить свою долю.', 'Б: Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.', 'В: Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.', 'Г: Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.', | Chosen answer: В: Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах., Rejected answers: А: Не доля вирішує – людина творить свою долю., Б: Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг., Г: Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Простим є речення:' 'А: Не доля вирішує – людина творить свою долю.', 'Б: Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.', 'В: Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.', 'Г: Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.', | Chosen answer: В: Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах., Rejected answers: А: Не доля вирішує – людина творить свою долю., Б: Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг., Г: Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Числівник є в реченні:' 'А: Тричі крига замерзала, тричі розтавала.', 'Б: Козацький полк ділився на сотні.', 'В: На репетицію прийшло п’ятеро хлопців.', 'Г: Раптово вдарив двадцятиградусний мороз.', | Chosen answer: В: На репетицію прийшло п’ятеро хлопців., Rejected answers: А: Тричі крига замерзала, тричі розтавала., Б: Козацький полк ділився на сотні., Г: Раптово вдарив двадцятиградусний мороз. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Числівник є в реченні:' 'А: Тричі крига замерзала, тричі розтавала.', 'Б: Козацький полк ділився на сотні.', 'В: На репетицію прийшло п’ятеро хлопців.', 'Г: Раптово вдарив двадцятиградусний мороз.', | Chosen answer: В: На репетицію прийшло п’ятеро хлопців., Rejected answers: А: Тричі крига замерзала, тричі розтавала., Б: Козацький полк ділився на сотні., Г: Раптово вдарив двадцятиградусний мороз. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**
(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.
Орфографічну помилку допущено в слові:' 'А: усіх-усюд', 'Б: без упину', 'В: рано-вранці', 'Г: позаторік', | Chosen answer: А: усіх-усюд, Rejected answers: Б: без упину, В: рано-вранці, Г: позаторік | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**
(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.
Орфографічну помилку допущено в слові:' 'А: усіх-усюд', 'Б: без упину', 'В: рано-вранці', 'Г: позаторік', | Chosen answer: А: усіх-усюд, Rejected answers: Б: без упину, В: рано-вранці, Г: позаторік | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**
(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: третьому', 'Г: четвертому', | Chosen answer: Г: четвертому, Rejected answers: А: першому, Б: другому, В: третьому, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**
(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: третьому', 'Г: четвертому', | Chosen answer: Г: четвертому, Rejected answers: А: першому, Б: другому, В: третьому, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**
(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.
Відокремленим означенням ускладнено речення:' 'А: перше', 'Б: третє', 'В: четверте', 'Г: п’яте', | Chosen answer: Б: третє, Rejected answers: А: перше, В: четверте, Г: п’яте | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (**цифри в дужках позначають номери речень**) і виконайте завдання**
(1) Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! (2) Чия буйна фантазія позбирала їх із *усіх-усюд* до цього товариського гурту, й тепер вони створили мальовничу строкату сім’ю! (3) Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, *без упину* манив загадковим затишком. (4) Батько *рано-вранці* йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить наче здибався зі знайомою людиною. (5) Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й посаджені ще *позаторік* зовсім молоденькі яблуньки.
Відокремленим означенням ускладнено речення:' 'А: перше', 'Б: третє', 'В: четверте', 'Г: п’яте', | Chosen answer: Б: третє, Rejected answers: А: перше, В: четверте, Г: п’яте | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Префікс *при-* пишеться в усіх словах рядка:' 'А: пр..бувати, пр..гарний, пр..везений, пр..писаний', 'Б: пр..вертати, пр..балтійський, пр..леглий, пр..сяга', 'В: пр..клеєний, пр..сісти, пр..тримати, пр..веселий', 'Г: пр..кручувати, пр..старий, пр..вітання, пр..вітний', 'Д: пр..кликаний, пр..класти, пр..дивний, пр..нести', | Chosen answer: Б: пр..вертати, пр..балтійський, пр..леглий, пр..сяга, Rejected answers: А: пр..бувати, пр..гарний, пр..везений, пр..писаний, В: пр..клеєний, пр..сісти, пр..тримати, пр..веселий, Г: пр..кручувати, пр..старий, пр..вітання, пр..вітний, Д: пр..кликаний, пр..класти, пр..дивний, пр..нести | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Префікс *при-* пишеться в усіх словах рядка:' 'А: пр..бувати, пр..гарний, пр..везений, пр..писаний', 'Б: пр..вертати, пр..балтійський, пр..леглий, пр..сяга', 'В: пр..клеєний, пр..сісти, пр..тримати, пр..веселий', 'Г: пр..кручувати, пр..старий, пр..вітання, пр..вітний', 'Д: пр..кликаний, пр..класти, пр..дивний, пр..нести', | Chosen answer: Б: пр..вертати, пр..балтійський, пр..леглий, пр..сяга, Rejected answers: А: пр..бувати, пр..гарний, пр..везений, пр..писаний, В: пр..клеєний, пр..сісти, пр..тримати, пр..веселий, Г: пр..кручувати, пр..старий, пр..вітання, пр..вітний, Д: пр..кликаний, пр..класти, пр..дивний, пр..нести | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Літеру *и* на місці крапок треба писати в усіх словах рядка:' 'А: д..р..жабль, през..дент, п’єд..стал, Амер..ка', 'Б: мереж..во, реч..татив, вел..чезний, С..рія', 'В: к..шеня, Пак..стан, дез..нфекція, л..ман', 'Г: мар..во, Ват..кан, Флор..да, кр..тичний', 'Д: с..нус, кор..да, рец..див, дез..нформація', | Chosen answer: Б: мереж..во, реч..татив, вел..чезний, С..рія, Rejected answers: А: д..р..жабль, през..дент, п’єд..стал, Амер..ка, В: к..шеня, Пак..стан, дез..нфекція, л..ман, Г: мар..во, Ват..кан, Флор..да, кр..тичний, Д: с..нус, кор..да, рец..див, дез..нформація | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Літеру *и* на місці крапок треба писати в усіх словах рядка:' 'А: д..р..жабль, през..дент, п’єд..стал, Амер..ка', 'Б: мереж..во, реч..татив, вел..чезний, С..рія', 'В: к..шеня, Пак..стан, дез..нфекція, л..ман', 'Г: мар..во, Ват..кан, Флор..да, кр..тичний', 'Д: с..нус, кор..да, рец..див, дез..нформація', | Chosen answer: Б: мереж..во, реч..татив, вел..чезний, С..рія, Rejected answers: А: д..р..жабль, през..дент, п’єд..стал, Амер..ка, В: к..шеня, Пак..стан, дез..нфекція, л..ман, Г: мар..во, Ват..кан, Флор..да, кр..тичний, Д: с..нус, кор..да, рец..див, дез..нформація | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Апостроф пишеться в усіх словах рядка:' 'А: верхів..я, довір..я, різдв..яний, пов..язаний', 'Б: круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися', 'В: мін..юст, верб..я, перемир..я, інтерв..ю', 'Г: сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет', 'Д: зав..язь, роз..єднати, ін..єкція, бр..яжчати', | Chosen answer: В: мін..юст, верб..я, перемир..я, інтерв..ю, Rejected answers: А: верхів..я, довір..я, різдв..яний, пов..язаний, Б: круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися, Г: сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет, Д: зав..язь, роз..єднати, ін..єкція, бр..яжчати | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Апостроф пишеться в усіх словах рядка:' 'А: верхів..я, довір..я, різдв..яний, пов..язаний', 'Б: круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися', 'В: мін..юст, верб..я, перемир..я, інтерв..ю', 'Г: сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет', 'Д: зав..язь, роз..єднати, ін..єкція, бр..яжчати', | Chosen answer: В: мін..юст, верб..я, перемир..я, інтерв..ю, Rejected answers: А: верхів..я, довір..я, різдв..яний, пов..язаний, Б: круп..є, міжбрів..я, р..яска, з..юрмитися, Г: сузір..я, під..яремний, зв..язківець, б..юджет, Д: зав..язь, роз..єднати, ін..єкція, бр..яжчати | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка:' 'А: облич..я, гусен..я, барок..овий, щаст..я', 'Б: лист..я, фарбован..ий, молодіст..ю, від..іл', 'В: червон..а, Галич..ина, набран..ий, священ..ий', 'Г: безсмерт..я, побуквен..ий, фін..ський, піц..а', 'Д: повіст..ю, солов’їн..ий, щен..я, бут..я', | Chosen answer: Г: безсмерт..я, побуквен..ий, фін..ський, піц..а, Rejected answers: А: облич..я, гусен..я, барок..овий, щаст..я, Б: лист..я, фарбован..ий, молодіст..ю, від..іл, В: червон..а, Галич..ина, набран..ий, священ..ий, Д: повіст..ю, солов’їн..ий, щен..я, бут..я | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка:' 'А: облич..я, гусен..я, барок..овий, щаст..я', 'Б: лист..я, фарбован..ий, молодіст..ю, від..іл', 'В: червон..а, Галич..ина, набран..ий, священ..ий', 'Г: безсмерт..я, побуквен..ий, фін..ський, піц..а', 'Д: повіст..ю, солов’їн..ий, щен..я, бут..я', | Chosen answer: Г: безсмерт..я, побуквен..ий, фін..ський, піц..а, Rejected answers: А: облич..я, гусен..я, барок..овий, щаст..я, Б: лист..я, фарбован..ий, молодіст..ю, від..іл, В: червон..а, Галич..ина, набран..ий, священ..ий, Д: повіст..ю, солов’їн..ий, щен..я, бут..я | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Допущено помилку у відмінюванні числівника:' 'А: шестистам чотирнадцятьом', 'Б: семидесятьох п’ятьох', 'В: на вісімдесяти дев’яти', 'Г: сорока чотирма', 'Д: чотирьомстам трьом', | Chosen answer: Б: семидесятьох п’ятьох, Rejected answers: А: шестистам чотирнадцятьом, В: на вісімдесяти дев’яти, Г: сорока чотирма, Д: чотирьомстам трьом | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Допущено помилку у відмінюванні числівника:' 'А: шестистам чотирнадцятьом', 'Б: семидесятьох п’ятьох', 'В: на вісімдесяти дев’яти', 'Г: сорока чотирма', 'Д: чотирьомстам трьом', | Chosen answer: Б: семидесятьох п’ятьох, Rejected answers: А: шестистам чотирнадцятьом, В: на вісімдесяти дев’яти, Г: сорока чотирма, Д: чотирьомстам трьом | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку:' 'А: п’ять з половиною кілограм', 'Б: три стола', 'В: півтора сантиметри', 'Г: чотири художники', 'Д: п’ять цілих і сім десятих тонн', | Chosen answer: Г: чотири художники, Rejected answers: А: п’ять з половиною кілограм, Б: три стола, В: півтора сантиметри, Д: п’ять цілих і сім десятих тонн | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку:' 'А: п’ять з половиною кілограм', 'Б: три стола', 'В: півтора сантиметри', 'Г: чотири художники', 'Д: п’ять цілих і сім десятих тонн', | Chosen answer: Г: чотири художники, Rejected answers: А: п’ять з половиною кілограм, Б: три стола, В: півтора сантиметри, Д: п’ять цілих і сім десятих тонн | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Неправильно побудовано словосполучення:' 'А: неправильна відповідь', 'Б: приймати участь', 'В: наполягати на своєму', 'Г: відчинити двері', 'Д: провести захід', | Chosen answer: Б: приймати участь, Rejected answers: А: неправильна відповідь, В: наполягати на своєму, Г: відчинити двері, Д: провести захід | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Неправильно побудовано словосполучення:' 'А: неправильна відповідь', 'Б: приймати участь', 'В: наполягати на своєму', 'Г: відчинити двері', 'Д: провести захід', | Chosen answer: Б: приймати участь, Rejected answers: А: неправильна відповідь, В: наполягати на своєму, Г: відчинити двері, Д: провести захід | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка:' 'А: озеро Світязь, цукерки Ведмедик, село Веселе', 'Б: квітка тюльпан, напій Фанта, пес Пірат', 'В: місто Прилуки, фірма Оріон, роман Московіада', 'Г: готель Харків, печиво Сюрприз, комедія Мина Мазайло', 'Д: фільм Сяяння, дівчина Марійка, холодильник Норд', | Chosen answer: Г: готель Харків, печиво Сюрприз, комедія Мина Мазайло, Rejected answers: А: озеро Світязь, цукерки Ведмедик, село Веселе, Б: квітка тюльпан, напій Фанта, пес Пірат, В: місто Прилуки, фірма Оріон, роман Московіада, Д: фільм Сяяння, дівчина Марійка, холодильник Норд | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка:' 'А: озеро Світязь, цукерки Ведмедик, село Веселе', 'Б: квітка тюльпан, напій Фанта, пес Пірат', 'В: місто Прилуки, фірма Оріон, роман Московіада', 'Г: готель Харків, печиво Сюрприз, комедія Мина Мазайло', 'Д: фільм Сяяння, дівчина Марійка, холодильник Норд', | Chosen answer: Г: готель Харків, печиво Сюрприз, комедія Мина Мазайло, Rejected answers: А: озеро Світязь, цукерки Ведмедик, село Веселе, Б: квітка тюльпан, напій Фанта, пес Пірат, В: місто Прилуки, фірма Оріон, роман Московіада, Д: фільм Сяяння, дівчина Марійка, холодильник Норд | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Разом пишуться всі слова в рядку:' 'А: напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник', 'Б: північно/кримський, відео/апаратура, навчально/виховний', 'В: одно/разовий, давньо/український, загально/державний', 'Г: електро/устаткування, фізико/географічний, західно/український', 'Д: теле/компанія, пів/години, крем/брюле', | Chosen answer: В: одно/разовий, давньо/український, загально/державний, Rejected answers: А: напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник, Б: північно/кримський, відео/апаратура, навчально/виховний, Г: електро/устаткування, фізико/географічний, західно/український, Д: теле/компанія, пів/години, крем/брюле | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Разом пишуться всі слова в рядку:' 'А: напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник', 'Б: північно/кримський, відео/апаратура, навчально/виховний', 'В: одно/разовий, давньо/український, загально/державний', 'Г: електро/устаткування, фізико/географічний, західно/український', 'Д: теле/компанія, пів/години, крем/брюле', | Chosen answer: В: одно/разовий, давньо/український, загально/державний, Rejected answers: А: напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник, Б: північно/кримський, відео/апаратура, навчально/виховний, Г: електро/устаткування, фізико/географічний, західно/український, Д: теле/компанія, пів/години, крем/брюле | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Не змінюються всі слова в рядку:' 'А: створивши, замолоду, бюро, театр', 'Б: ложе, пенсне, рагу, ледве', 'В: поні, дивно, зранку, маестро', 'Г: човен, шість, мій, читав', 'Д: кенгуру, кімоно, віче, пишучи', | Chosen answer: В: поні, дивно, зранку, маестро, Rejected answers: А: створивши, замолоду, бюро, театр, Б: ложе, пенсне, рагу, ледве, Г: човен, шість, мій, читав, Д: кенгуру, кімоно, віче, пишучи | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Не змінюються всі слова в рядку:' 'А: створивши, замолоду, бюро, театр', 'Б: ложе, пенсне, рагу, ледве', 'В: поні, дивно, зранку, маестро', 'Г: човен, шість, мій, читав', 'Д: кенгуру, кімоно, віче, пишучи', | Chosen answer: В: поні, дивно, зранку, маестро, Rejected answers: А: створивши, замолоду, бюро, театр, Б: ложе, пенсне, рагу, ледве, Г: човен, шість, мій, читав, Д: кенгуру, кімоно, віче, пишучи | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Поширене означення НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено):' 'А: Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні.', 'Б: Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода.', 'В: Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів.', 'Г: Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками.', 'Д: Стомлені дорогою ми майже не розмовляли ледве тримаючись на ногах.', | Chosen answer: Г: Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками., Rejected answers: А: Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні., Б: Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода., В: Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів., Д: Стомлені дорогою ми майже не розмовляли ледве тримаючись на ногах. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Поширене означення НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено):' 'А: Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні.', 'Б: Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода.', 'В: Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів.', 'Г: Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками.', 'Д: Стомлені дорогою ми майже не розмовляли ледве тримаючись на ногах.', | Chosen answer: Г: Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками., Rejected answers: А: Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні., Б: Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода., В: Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів., Д: Стомлені дорогою ми майже не розмовляли ледве тримаючись на ногах. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Букви *я, ю, є, ї* позначають два звуки в усіх словах рядка:' 'А: інтерв’ю, нянька, професія, ягуар', 'Б: рельєф, торф’яний, фантазія, об’їзд', 'В: пів яблука, клієнт, зброяр, лялька', 'Г: явір, земля, слов’янський, ескадрилья', 'Д: ідея, юстиція, конферансьє, життєпис', | Chosen answer: Б: рельєф, торф’яний, фантазія, об’їзд, Rejected answers: А: інтерв’ю, нянька, професія, ягуар, В: пів яблука, клієнт, зброяр, лялька, Г: явір, земля, слов’янський, ескадрилья, Д: ідея, юстиція, конферансьє, життєпис | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Букви *я, ю, є, ї* позначають два звуки в усіх словах рядка:' 'А: інтерв’ю, нянька, професія, ягуар', 'Б: рельєф, торф’яний, фантазія, об’їзд', 'В: пів яблука, клієнт, зброяр, лялька', 'Г: явір, земля, слов’янський, ескадрилья', 'Д: ідея, юстиція, конферансьє, життєпис', | Chosen answer: Б: рельєф, торф’яний, фантазія, об’їзд, Rejected answers: А: інтерв’ю, нянька, професія, ягуар, В: пів яблука, клієнт, зброяр, лялька, Г: явір, земля, слов’янський, ескадрилья, Д: ідея, юстиція, конферансьє, життєпис | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Тире між підметом і присудком НЕ ПОТРІБНЕ в реченні (розділові знаки пропущено):' 'А: У наш час екологія це розгалужена система наук.', 'Б: Козак як мала дитина.', 'В: Природа ось законодавець смаку краси і досконалості.', 'Г: Вода добрий друг і помічник людини.', 'Д: Баобаб дуже високе дерево.', | Chosen answer: Б: Козак як мала дитина., Rejected answers: А: У наш час екологія це розгалужена система наук., В: Природа ось законодавець смаку краси і досконалості., Г: Вода добрий друг і помічник людини., Д: Баобаб дуже високе дерево. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Тире між підметом і присудком НЕ ПОТРІБНЕ в реченні (розділові знаки пропущено):' 'А: У наш час екологія це розгалужена система наук.', 'Б: Козак як мала дитина.', 'В: Природа ось законодавець смаку краси і досконалості.', 'Г: Вода добрий друг і помічник людини.', 'Д: Баобаб дуже високе дерево.', | Chosen answer: Б: Козак як мала дитина., Rejected answers: А: У наш час екологія це розгалужена система наук., В: Природа ось законодавець смаку краси і досконалості., Г: Вода добрий друг і помічник людини., Д: Баобаб дуже високе дерево. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Закінчення *-а(я)* у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:' 'А: вівторок, параграф, луг, Ужгород', 'Б: гектар, автомобіль, характер, ясен', 'В: Дніпро, квадрат, шлунок, Кривий Ріг', 'Г: четвер, мільйон, вік, Тернопіль', 'Д: бюлетень, суглоб, Куліш, млин', | Chosen answer: Д: бюлетень, суглоб, Куліш, млин, Rejected answers: А: вівторок, параграф, луг, Ужгород, Б: гектар, автомобіль, характер, ясен, В: Дніпро, квадрат, шлунок, Кривий Ріг, Г: четвер, мільйон, вік, Тернопіль, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Закінчення *-а(я)* у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:' 'А: вівторок, параграф, луг, Ужгород', 'Б: гектар, автомобіль, характер, ясен', 'В: Дніпро, квадрат, шлунок, Кривий Ріг', 'Г: четвер, мільйон, вік, Тернопіль', 'Д: бюлетень, суглоб, Куліш, млин', | Chosen answer: Д: бюлетень, суглоб, Куліш, млин, Rejected answers: А: вівторок, параграф, луг, Ужгород, Б: гектар, автомобіль, характер, ясен, В: Дніпро, квадрат, шлунок, Кривий Ріг, Г: четвер, мільйон, вік, Тернопіль, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Поширеним є речення:' 'А: Три верби схилилися.', 'Б: Сіно було свіже, зелене, пахуче.', 'В: Сонце трудиться в поті чола.', 'Г: Час минає.', 'Д: Хлопці накивали п’ятами.', | Chosen answer: В: Сонце трудиться в поті чола., Rejected answers: А: Три верби схилилися., Б: Сіно було свіже, зелене, пахуче., Г: Час минає., Д: Хлопці накивали п’ятами. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Поширеним є речення:' 'А: Три верби схилилися.', 'Б: Сіно було свіже, зелене, пахуче.', 'В: Сонце трудиться в поті чола.', 'Г: Час минає.', 'Д: Хлопці накивали п’ятами.', | Chosen answer: В: Сонце трудиться в поті чола., Rejected answers: А: Три верби схилилися., Б: Сіно було свіже, зелене, пахуче., Г: Час минає., Д: Хлопці накивали п’ятами. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Доберіть до фразеологізму *"Видно пана по халявах"* відповідне йому значення:' 'А: людина розкривається в її поведінці', 'Б: про людину судять з її зовнішнього вигляду', 'В: досягти чогось постійною роботою', 'Г: людина з великим досвідом', 'Д: власною працею добувати засоби для існування', | Chosen answer: А: людина розкривається в її поведінці, Rejected answers: Б: про людину судять з її зовнішнього вигляду, В: досягти чогось постійною роботою, Г: людина з великим досвідом, Д: власною працею добувати засоби для існування | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Доберіть до фразеологізму *"Видно пана по халявах"* відповідне йому значення:' 'А: людина розкривається в її поведінці', 'Б: про людину судять з її зовнішнього вигляду', 'В: досягти чогось постійною роботою', 'Г: людина з великим досвідом', 'Д: власною працею добувати засоби для існування', | Chosen answer: А: людина розкривається в її поведінці, Rejected answers: Б: про людину судять з її зовнішнього вигляду, В: досягти чогось постійною роботою, Г: людина з великим досвідом, Д: власною працею добувати засоби для існування | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Доберіть до фразеологізму *"За милу душу"* відповідне йому значення:' 'А: цілком даремно', 'Б: дуже сильно діяти', 'В: охоче, з дуже великим задоволенням', 'Г: про щиру, лагідну людину', 'Д: робити щось приємне', | Chosen answer: В: охоче, з дуже великим задоволенням, Rejected answers: А: цілком даремно, Б: дуже сильно діяти, Г: про щиру, лагідну людину, Д: робити щось приємне | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Доберіть до фразеологізму *"За милу душу"* відповідне йому значення:' 'А: цілком даремно', 'Б: дуже сильно діяти', 'В: охоче, з дуже великим задоволенням', 'Г: про щиру, лагідну людину', 'Д: робити щось приємне', | Chosen answer: В: охоче, з дуже великим задоволенням, Rejected answers: А: цілком даремно, Б: дуже сильно діяти, Г: про щиру, лагідну людину, Д: робити щось приємне | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Доберіть до фразеологізму *"Як у колесі білка"* відповідне йому значення:' 'А: про моторну, вертку людину', 'Б: бути дуже заклопотаним', 'В: бігати без передишки', 'Г: безоглядно тікати', 'Д: поспішати, захекатися', | Chosen answer: Б: бути дуже заклопотаним, Rejected answers: А: про моторну, вертку людину, В: бігати без передишки, Г: безоглядно тікати, Д: поспішати, захекатися | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Доберіть до фразеологізму *"Як у колесі білка"* відповідне йому значення:' 'А: про моторну, вертку людину', 'Б: бути дуже заклопотаним', 'В: бігати без передишки', 'Г: безоглядно тікати', 'Д: поспішати, захекатися', | Chosen answer: Б: бути дуже заклопотаним, Rejected answers: А: про моторну, вертку людину, В: бігати без передишки, Г: безоглядно тікати, Д: поспішати, захекатися | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Доберіть до фразеологізму *"Бити в хвіст і в гриву"* відповідне йому значення:' 'А: ризикувати', 'Б: завдати збитків', 'В: діяти рішуче, енергійно', 'Г: дуже сильно діяти', 'Д: бити різкою, дати волю діям', | Chosen answer: Г: дуже сильно діяти, Rejected answers: А: ризикувати, Б: завдати збитків, В: діяти рішуче, енергійно, Д: бити різкою, дати волю діям | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Доберіть до фразеологізму *"Бити в хвіст і в гриву"* відповідне йому значення:' 'А: ризикувати', 'Б: завдати збитків', 'В: діяти рішуче, енергійно', 'Г: дуже сильно діяти', 'Д: бити різкою, дати волю діям', | Chosen answer: Г: дуже сильно діяти, Rejected answers: А: ризикувати, Б: завдати збитків, В: діяти рішуче, енергійно, Д: бити різкою, дати волю діям | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Слово *гідність* у висловленні «Наша душа готова для сприйняття лише тих суспільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська **гідність**», можна замінити словом:' 'А: ґречність', 'Б: шляхетність', 'В: гонор', 'Г: самоповага', | Chosen answer: Г: самоповага, Rejected answers: А: ґречність, Б: шляхетність, В: гонор, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Слово *гідність* у висловленні «Наша душа готова для сприйняття лише тих суспільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська **гідність**», можна замінити словом:' 'А: ґречність', 'Б: шляхетність', 'В: гонор', 'Г: самоповага', | Chosen answer: Г: самоповага, Rejected answers: А: ґречність, Б: шляхетність, В: гонор, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Виділений фразеологізм має у висловленні «На кожному кроці бачимо **чорним по білому** писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...» значення:' 'А: важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь або розібратися в чомусь', 'Б: загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ', 'В: цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло', 'Г: явно, відкрито, відверто', | Chosen answer: В: цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло, Rejected answers: А: важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь або розібратися в чомусь, Б: загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ, Г: явно, відкрито, відверто | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Виділений фразеологізм має у висловленні «На кожному кроці бачимо **чорним по білому** писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...» значення:' 'А: важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь або розібратися в чомусь', 'Б: загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ', 'В: цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло', 'Г: явно, відкрито, відверто', | Chosen answer: В: цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло, Rejected answers: А: важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь або розібратися в чомусь, Б: загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ, Г: явно, відкрито, відверто | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Фігуру, уживану в текстах публіцистичного стилю мовлення, містять усі уривки з тексту, ОКРІМ:' 'А: Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось основна заповідь людини-європейця (рядки 19–20).', 'Б: За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже (рядок 13).', 'В: Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... (рядки 50–52).', 'Г: Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства (рядки 33–34).', | Chosen answer: Б: За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже (рядок 13)., Rejected answers: А: Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось основна заповідь людини-європейця (рядки 19–20)., В: Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... (рядки 50–52)., Г: Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства (рядки 33–34). | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Фігуру, уживану в текстах публіцистичного стилю мовлення, містять усі уривки з тексту, ОКРІМ:' 'А: Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось основна заповідь людини-європейця (рядки 19–20).', 'Б: За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже (рядок 13).', 'В: Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... (рядки 50–52).', 'Г: Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства (рядки 33–34).', | Chosen answer: Б: За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже (рядок 13)., Rejected answers: А: Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось основна заповідь людини-європейця (рядки 19–20)., В: Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... (рядки 50–52)., Г: Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства (рядки 33–34). | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Загальним стосовно інших є зміст висловлення:' 'А: Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше.', 'Б: І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас природа.', 'В: Це було постійне ламання нас, нищення нас.', 'Г: Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони.', | Chosen answer: Б: І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас природа., Rejected answers: А: Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше., В: Це було постійне ламання нас, нищення нас., Г: Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і ос-
новних елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке люд-
ська гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна прак-
тично вжити? Не всім це ясно.
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Загальним стосовно інших є зміст висловлення:' 'А: Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше.', 'Б: І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас природа.', 'В: Це було постійне ламання нас, нищення нас.', 'Г: Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони.', | Chosen answer: Б: І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас природа., Rejected answers: А: Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше., В: Це було постійне ламання нас, нищення нас., Г: Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Текст «Хто є ми самі?» за типом мовлення є:' 'А: описом', 'Б: розповіддю', 'В: роздумом', 'Г: роздумом з елементами опису', | Chosen answer: В: роздумом, Rejected answers: А: описом, Б: розповіддю, Г: роздумом з елементами опису | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Текст «Хто є ми самі?» за типом мовлення є:' 'А: описом', 'Б: розповіддю', 'В: роздумом', 'Г: роздумом з елементами опису', | Chosen answer: В: роздумом, Rejected answers: А: описом, Б: розповіддю, Г: роздумом з елементами опису | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Тезу, яку доводять інші висловлення, сформульовано в рядку:' 'А: Ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно заслуговуємо на назву народ.', 'Б: ... Величезна маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість.', 'В: ... Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду не належить ні до якого народу, не говорить ні одною мовою.', 'Г: На кожному кроці бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?.. Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.', | Chosen answer: Г: На кожному кроці бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?.. Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це виразну відповідь ми вагаємося., Rejected answers: А: Ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно заслуговуємо на назву народ., Б: ... Величезна маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість., В: ... Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду не належить ні до якого народу, не говорить ні одною мовою., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Тезу, яку доводять інші висловлення, сформульовано в рядку:' 'А: Ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно заслуговуємо на назву народ.', 'Б: ... Величезна маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість.', 'В: ... Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду не належить ні до якого народу, не говорить ні одною мовою.', 'Г: На кожному кроці бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?.. Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.', | Chosen answer: Г: На кожному кроці бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?.. Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це виразну відповідь ми вагаємося., Rejected answers: А: Ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно заслуговуємо на назву народ., Б: ... Величезна маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість., В: ... Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду не належить ні до якого народу, не говорить ні одною мовою., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Тезою, що її спростовує решта висловлень, є висловлення:' 'А: Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття.', 'Б: Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.', 'В: Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої діяльності взагалі.', 'Г: Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не можемо лишитись і ми такими?', | Chosen answer: Г: Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не можемо лишитись і ми такими?, Rejected answers: А: Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття., Б: Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером., В: Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої діяльності взагалі., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Тезою, що її спростовує решта висловлень, є висловлення:' 'А: Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття.', 'Б: Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.', 'В: Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої діяльності взагалі.', 'Г: Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не можемо лишитись і ми такими?', | Chosen answer: Г: Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не можемо лишитись і ми такими?, Rejected answers: А: Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття., Б: Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером., В: Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої діяльності взагалі., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Ознаки стилю мовлення, притаманні тексту «Хто є ми самі?», описано в рядку:' 'А: використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів, повторів, наявність питальних речень, у тому числі риторичних запитань, окличних речень, оцінних суджень', 'Б: уживання термінів, перевага складних конструкцій над простими, повних речень над неповними, точність, логічність викладу', 'В: необмежене використання мовних засобів, широке вживання слів у переносному значенні, емоційно забарвленої лексики, метафоричність, образність викладу', 'Г: уживання канцелярської лексики, нейтральних мовних засобів, відсутність емоційно забарвлених слів', | Chosen answer: А: використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів, повторів, наявність питальних речень, у тому числі риторичних запитань, окличних речень, оцінних суджень, Rejected answers: Б: уживання термінів, перевага складних конструкцій над простими, повних речень над неповними, точність, логічність викладу, В: необмежене використання мовних засобів, широке вживання слів у переносному значенні, емоційно забарвленої лексики, метафоричність, образність викладу, Г: уживання канцелярської лексики, нейтральних мовних засобів, відсутність емоційно забарвлених слів | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте уважно текст і виконайте завдання**
**Хто є ми самі?**
(1–5) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість,
воно переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці ба-
чимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?...
Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей?
І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.
(6–12) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно
заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,
оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна
(13–22) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які
живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище
свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
стані тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих сус-
пільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гід-
ність. Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках –
ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить
зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це зна-
чить перекреслити своє моральне обличчя.
(23–30) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається ту-
манною. Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то
чому ж не можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахо-
ваний на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуд-
жує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої
свідомої і творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка
велика творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може
мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
(31–41) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його
історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас при-
рода. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на на-
шій землі, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми,
а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде,
а в наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах нам зала-
зили в саму душу, нищили там усе, що є для нас святого, не давали змоги
боронитися. Останні роки панування більшовизму особливо яскраво дове-
ли нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам
вимовляти так, як хочуть вони.
(42–55) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина на-
шого, особливо міського, населення з національного погляду не належить
ні до якого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безли-
ка, без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче
бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вули-
цях Києва! Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас
в очах свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої актив-
ності й енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться,
які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст,
не все одно, хто домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно,
як це часто доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно...
А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це зна-
чить, що ми не народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба,
вічно принижена, без всяких ідеалів сіра маса.
*За У. Самчуком
(602 слова)*
Ознаки стилю мовлення, притаманні тексту «Хто є ми самі?», описано в рядку:' 'А: використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів, повторів, наявність питальних речень, у тому числі риторичних запитань, окличних речень, оцінних суджень', 'Б: уживання термінів, перевага складних конструкцій над простими, повних речень над неповними, точність, логічність викладу', 'В: необмежене використання мовних засобів, широке вживання слів у переносному значенні, емоційно забарвленої лексики, метафоричність, образність викладу', 'Г: уживання канцелярської лексики, нейтральних мовних засобів, відсутність емоційно забарвлених слів', | Chosen answer: А: використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів, повторів, наявність питальних речень, у тому числі риторичних запитань, окличних речень, оцінних суджень, Rejected answers: Б: уживання термінів, перевага складних конструкцій над простими, повних речень над неповними, точність, логічність викладу, В: необмежене використання мовних засобів, широке вживання слів у переносному значенні, емоційно забарвленої лексики, метафоричність, образність викладу, Г: уживання канцелярської лексики, нейтральних мовних засобів, відсутність емоційно забарвлених слів | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |